Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 916/5046/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання місти Одеси"на постановувід 09.04.2015 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№916/5046/14 господарського суду Одеської областіза позовомКомунального підприємства "Теплопостачання місти Одеси"доЖитлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8"простягнення 251 362,88 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.03.2015 (суддя Г. Гуляк) позов, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задоволено. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" заборгованість в розмірі 60 340,48 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5 027,26 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 (судді В. Лисенко, П. Мацюра, Н. Ліпчанська) рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2015 змінено шляхом часткового задоволення скарги та стягнено з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" 56 520,00 грн., та 1 711,00 грн. судового збору. Повернуто Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" з Державного бюджету України надмірну сплачену суму судового збору у розміру 3 200,00 грн. В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" 100,0 грн. судового збору за здійснення апеляційного провадження.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" - позивач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015, залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2015. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано приписи ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевим судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. "Про реорганізацію комунального підприємства "Одестеплокомуненерго" та комунального підприємства "Одесатеплоенерго" реорганізовано комунальне підприємство "Одестеплокомуненерго" та комунальне підприємство "Одесатеплоенерго" шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

Згідно Статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1535-VІ, основною метою діяльності КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.

01 листопада 2006 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-8" був укладений договір № 4458 на постачання теплової енергії, згідно якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу на опалювання та гаряче водопостачання приміщень житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152 корпус 3, і житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152 корпус 4 в обсягах, згідно Додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2. договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно п.п. 4.2.1, 4.2.3 договору позивач зобов'язався забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору; повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.

Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 01 грудня 2009 року до договору № 4458, пункт 5.1. договору змінено та викладено в наступній редакції: облік споживання теплової енергії на опалення визначається за приладами обліку, та на гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Згідно пунктів 6.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал., діючому на момент укладення договору.

Відповідно до п. 6.2-6.5 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Споживач та теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Підписання акту звіряння взаєморозрахунків є обов'язковим для споживача та теплопостачальної організації.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року.

Згідно п.п. 10.3., 10.4. договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

27.01.2009 року між комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-8" було укладено додаткову угоду №1 до договору № 4458 від 01.11.2006 року, відповідно до якої, згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. за №1612 з 01.01.2009р. установлені нові тарифи за теплову енергію для виконавця послуг з опалення та гарячого водопостачання у розмірі 332, 34 гри. за 1 Гкал, у зв'язку з чим п. 6.1 договору було викладено в новій редакції.

Додатковою угодою № 2 від 01.02.2009 року до договору № 4458 від 01.11.2006р. сторонами змінено банківські реквізити комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", у зв'язку з чим відповідно змінено п.11.3 договору.

Додатковою угодою № 4 від 01.12.2009 року до договору № 4458 від 01.11.2006 р. змінено п. 2.1 договору та викладено у наступній редакції: теплова енергія постачається споживачу за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 152 корпус 3 на опалення згідно витрат теплоносія G=7,9375 т/годину і вул. Люстдорфська дорога 152 корпус 4 на опалення згідно витрат теплоносія G=4,5 т/годину та на гаряче водопостачання в обсягах згідно Додатку 1 до цієї угоди.

Додано п. 3.2.14. про забезпечення збереження власних приладів обліку теплової енергії. Додані до договору п. 5.4., 5.5., 5.6., 5.7.

На виконання договірних зобов'язань. підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.4. договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року включно, яка склала 251 362,88 гривень.

З наведених підстав КП "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, яка склала 251 362,88 гривень.

15.01.2015 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем на суму 38 022,40 гривень та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 213340,48 гривень.

Остаточні вимоги позивача були викладені в заяві про зменшення позовних вимог на суму 60 000 гривень та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 60 340,48 гривень та судові витрати в сумі 5 027,26 гривень, оскільки відповідачем частина боргу була сплачена після порушення провадження у справі.

Судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 04.02.2015 року.

Судом встановлено, що КП "Теплопостачання м. Одеси" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, відпускало теплову енергію споживачу, проте, відповідачем, в порушення своїх зобов'язань, визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.4. договору, спожита теплова енергія не сплачувалась в повному обсязі, внаслідок чого у Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" виникла заборгованість.

Суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням уточнення позовних вимог у розмірі 60 340,48 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі як обґрунтована та підтверджена наявними матеріалами справи.

Апеляційний суд погодився з цим висновком місцевого суду, проте вказав на те, що заявлена до стягнення сума має бути меншою з огляду на таке.

Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач наголошував про невірний розрахунок за спожиту теплову енергію, а саме, неврахування повернення 2% сплачених сум на підставі додаткової угоди від 01.10.2009 "Про відшкодування витрат за перерахування грошових коштів".

Апеляційним судом встановлено, що на час звернення до суду станом на 04.12.2014 р. сума заборгованості складала 251 362, 88 грн.

Згідно з п.6.6 договору № 4458 від 01.11.2006 платежі за послуги теплопостачання зараховуються згідно призначення платежу зазначеного у банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі.

Боржником перераховано за поставку теплової енергії 191 022,0 грн. (а. с. 99-102; 127-129; 153-156), внаслідок чого позивач двічі зменшував суму позову (а.с.126) до 120 340,48 грн. та до 60 340,48 грн. (а. с. 152).

Відповідно до Угоди про відшкодування витрат за перерахування грошових коштів від 01.10.2009р. сторони домовились, що Теплопостачальна організація відшкодовує житловій організації витрати, пов'язані з перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок "Теплопостачальна організація". Розмір відшкодування становить 2% від суми сплаченої шляхом банківського переказу (а.с.103).

Але 2% від перерахованої суми, що надійшли до позивача в період розгляду справи відповідачу не враховані, а тому у загальній сумі відшкодування заборгованості повинні бути враховані 2% від перерахованих сум . Апеляційним судом встановлено, що 2% від 191 022,00 грн. складає 3 820,44 грн.

Внаслідок чого, апеляційний суд дійшов висновку про те, що залишок заборгованості Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" за період грудень - квітень 2014р. з урахуванням 2% складає 56 520,0 грн.

Як вже було зазначено вище, апеляційним судом було зменшено заявлену до стягнення суму боргу.

Переглядаючи оскаржувану постанову у касаційному порядку колегія суддів констатує, що висновки апеляційного суду про зменшення заявленої до стягнення суми боргу є передчасними.

В силу вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Водночас, за приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами встановлено, що сторони уклали договір від 01.11.2006 на постачання теплової енергії. Також, сторонами було підписано угоду про відшкодування витрат за перерахування грошових коштів від 01.10.2009. Цією угодою сторони домовилися, що Теплопостачальна організація відшкодовує житловій організації витрати, пов'язані з перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок "Теплопостачальна організація". Розмір відшкодування становить 2% від суми сплаченої шляхом банківського переказу (а.с.103).

Вказаною угодою сторони також погодили порядок розрахунків (п.п.2.1,2.2,3.1,3.2).

Апеляційним судом вказаний порядок досліджено не було. Не було і з'ясовано чи звертався відповідач до позивача із заявкою на відшкодування витрат, чи було ним додано відповідні документи (п.2.1).

Апеляційний суд фактично взяв на себе повноваження позивача та зарахував кошти в рахунок боргу. Такі дії суду суперечать нормам процесуального та матеріального права, положенням угоди.

Такі дії суду є порушенням ст.43 ГПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, оскільки таких порушень припустився саме апеляційний суд.

Крім того, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила те, що ухвала про призначення апеляційної скарги до розгляду від 23.03.2015, вступна та резолютивна частина постанови від 09.04.2015 не підписані суддею Н.В. Ліпчанською. На місці її підпису проставлений факсимільний підпис, що означає, що вказані документи не підписані особою, яка має право та зобов'язана їх підписати.

В силу вимог п.4 ст.11110 ГПК України якщо рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові є підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, встановлений колегією суддів факт непідписання постанови апеляційного суду від 09.04.2015 одним із суддів є окремою підставою для скасування цієї постанови та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді необхідно усунути зазначені вище порушення. Ретельно дослідити наявні в матеріалах справи докази, зокрема, п.п.2.1,2.2 угоди про відшкодування витрат за перерахування грошових коштів від 01.10.2009. До встановлених обставин справи слід застосувати норми права, що регулюють спірні правовідносини, встановити дійсні права та обов'язки сторін, розглянути спір в межах заявлених предмета і підстав позову. Врахувати усе викладене вище, винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст.1115-11112 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього Комунального підприємства "Теплопостачання місти Одеси" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун